Kерівник

Жінка починає на посту керівника з того, що витрачає енергію на якнайшвидше подолання або хоч би маскування своїх природних рис. Вона живе в постійному страху виявитися дуже сентиментальною, дуже доброю і поблажливою, тобто проявити риси, що повсюдно визнаються «жіночою слабкістю». Тут якраз і криється джерело метаморфоз, що нерідко відбуваються з жінками, висунутими на керівну роботу. Ті, що оточують раптово починають помічати, що новий шеф поступово втрачає свої індивідуальні риси і стає своєрідною карикатурою чоловіка.

Ніхто абсолютно не вимагає, щоб вона негайно почала демонструвати свій «сильний характер». Всіх цікавить тільки, чи вдасться їй справиться з своїми безпосередніми обов'язками і створити нормальний мікроклімат у взаєминах з підлеглими. Але як цього добитися, не копіюючи чоловіків, який повинен бути «жіночий» стиль керівництва?

Допомогти у пошуках відповіді на це питання можуть ради шведських психологів, які провели спеціальне масове анкетування великої кількості «шефів в спідниці». Результати цієї роботи дозволили виявити і систематизувати все те, що, на думку самих жінок, більше всього заважає їм в керівній діяльності. У результаті були сформульовані ряд рад про те, як бути ідеальним начальником. Для зручності ці ради викладені у вигляді своєрідного словничка-довідника.